1. |
монада
06:45
|
|
||
він вічно жре скали
розриває їх плоть
на шматки чорних глиб
перетирає їх в пил
та не може знайти
зерно духа десь глибоко в ґрунті
суть божества
причина причин
причина з якої
черв вічно голодний
молотить породу
точить зуби об камінь
дере ґрунт із землі
вигризає горам хребти
|
||||
2. |
сутратма
04:15
|
|
||
як іскри від вогню
як хвилі від океану
частини цілого
тісно зв'язані
тонкими нитками
буття венами
розум прагне буття
душа прагне на шлях
від гирла до джерела
не втамувати біль
цей вселенський біль
коли йде по венам чужа кров
ти залишишся сам на сам
і побачиш дивний сон
розвіяти цей дим
не вистачить сил
все поглине тьма
як іскри від вогню
як хвилі від океану
частини цілого
зв'язані
тонкими венами
розум прагне буття
душа прагне на шлях
від гирла до джерела
... до джерела
|
||||
3. |
душа
10:40
|
|
||
мене з'їдає почуття вини
ізсередини мучає совість
і я не знаю за що
я не можу спати уночі
злились в одне усі мої
думки
я не хочу знати біль душі
не хочу стати божевільним
я вже був
бог не пробачить мені мої думки
страшна відкрилася мені
ледве не осліпнув від її сяйва
абсолютно чорного сяйва
пронизала душу тривога
невимовний біль - замисел бога
вічне коло забуття і порожнеча
гнів творця упав мені на плечі
|
||||
4. |
деміурґ
02:15
|
|
||
— мы живём, мучаемся, ждём чего-то, надеемся, теряем надежду, страдаем, умираем... умираем наконец... и тут же снова рождаемся, но только не помним что уже было. и всё начинается сначала, не буквально так же, пусть в другой манере, а всё-таки так же безнадёжно и не известно зачем... нет... именно так же, как было, без малейших отклонений, совершенно так же. именно, буквально, следующий сеанс, так сказать - я бы именно так и сделал, если бы от меня зависело. есть в этом что-то весёленькое, а?
— да, я всё это уже слышал - ничего нового. не думайте, что это вы изобрели. неужели вы в самом деле верите, что человек способен соорудить конструкцию, ну, что ли, универсальную? смоделировать, так сказать, абсолютный закон, абсолютную истину? да это же всё равно, что создать новую вселенную, стать демиургом...
я твій бог
я є творець твій
падай на коліна
ти - ніхто
моя помилка
невдале творіння
жалюгідна
твоя гідність
і звання "людина"
ти ніхто
моя помилка
дерево та глина
|
||||
5. |
ᚨᛚᚢᚷᛟᛞ
02:50
|
|
||
6. |
|
|||
— because, uh, for some people, solitude and isolation can, of itself become a problem
— not for me
Now fall into a vacant sphere
Pierced by darkness
They called it death
And surrounded me with sleep
They lost the earth in fire
Waved it into a sea
This is not what you saw
The Earth in fire
Now fall into a vacant sphere
Pierced by darkness
They called it death
And surrounded me with sleep
|
Streaming and Download help
If you like ступор, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp